27.04.2020.

9 - А клас.

Українська мова.

Тема: Види й засоби міжфразового зв`язку ( практично) . 
Невеликі тексти на певну тему.

1. Повторити.

1 
      2. Дослідження-зіставлення 

Ø    Прочитайте два набори речень і визначте, який із них ми можемо назвати зв'язним текстом?

1. Ранньої весни напрочуд красиво сходить сонце. Воно підіймається з-за обрію й простягає руки-промінці до всього живого. Ходить між дубами та осичинами, заглядає до тихої напівсонної річки, вітає турботливих комашок. Вітає квітку й плід, вітер і трави, краплину води й найдрібнішу піщину. Раптом зазирає в ярок і розбуджує своїм сонячним світлом сонні тумани.

2. Край села на сонячному косогорі, неподалік запустілої церкви, стоїть школа. Вже давно зійшло сонце. Коні чули сталь стремен і кусали вудила. Криниця била з-під скелі, з-під каміння. Похмурий день восени. Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню, хоч і не глибоко. Та, мабуть, для самої людини немає нічого дивнішого, ніж вона сама.

Ø    Назвіть основні ознаки тексту.

Сьогодні на уроці ми будемо детально знайомитись із останньою ознакою тексту – граматичний зв’язок між реченнями.

2   3.   Дослідження-порівняння

Ø    У якому з текстів речення поєднані ланцюжковим зв’язком, а в якому - паралельним?

Ланцюжковий – Для Землі Сонце - могутнє джерело космічної енергії. Воно дає світло й тепло, необхідні для рослинного й тваринного світу, і формує найважливіші властивості атмосфери Землі. Воно визначає екологію планети. Без нього не було б і повітря, необхідного для життя. Повітря перетворилося б на рідкий азотний океан навколо завмерлих вод і обледенілої суші. Для нас, землян, найважливіша властивість Сонця в тому, що біля нього виникла наша планета і на ній з’явилося життя.

Паралельний – Сонце є центральною та єдиною зіркою Сонячної системи, навколо якої здійснюють обертання інші об'єкти. Сонячне випромінювання бере участь у процесі фотосинтезу, надає безпосередній вплив на погоду, клімат та зміну пір року на нашій планеті. Тривалість сонячного дня дуже сильно впливає на життєдіяльність організмів. До речі, Сонце світить білуватим світлом, але, проходячи через атмосферу Землі, воно стає жовтуватим.

3  4.  Написання міні-тексту

Світає

1. Одна за одною гаснуть зірки на небі. 2. Синє небо на сході стало блакитне, згодом по обрію простяглася рожева смужечка й розлилася по всьому небосхилі. 3. І вода в ставку, і краплини роси на траві – все стало рожеве в ці хвилини.4. І туман розлився кругом: у долині, над річкою, над селом. 5. Високо в небі злетів жайворонок і співає. 6. Його маленькі крильця вже освітило сонце. 
7. І крильця стали рожеві. 8. Ось-ось із-за обрію випливе золоте покотьоло.    
  9. О, жайворонок співає, а я вже бачу сонце!

Ø    Визначте вид міжфразового зв'язку написаного тексту.

4 5.     Самостійна пошукова робота

Ø    Знайти й підкреслити в тексті засоби міжфразового зв’язку.

5 6.    Виконання тестових завдань (за текстом)

1. Установіть відповідність між словом  та правилом написання м'якого знака в ньому.

1. Маленький            А. У дієслівних формах дійсного й наказового способу.

2. Крильця                 Б. У суфіксах –еньк-, -оньк-,  -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-.

3. По всьому,

покотьоло                  В. Після мяконького л перед наступним приголосним.

4. Гаснуть                  Г. У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ість-.

                                   Д. Після м'яких приголосних у середині складу перед j

2. Доберіть правило до написання слів смужечка, над річкою.

А. Мягкий знак не пишеться після р у кінці складу або слова.

Б. М'який знак не пишеться після н перед ж, ч, ш, щ.

В. М’який знак не пишеться після шиплячих.

Г. М’який знак не пишеться після ц у кінці запозичених іменників чоловічого роду.

3. Написання ненаголошених е, и можна перевірити за допомогою наголосу в усіх словах, ОКРІМ:

А. розлилася;

Б. злетів;

В. над селом;

Г. хвилини.

4. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку:

А. з/за, із/за, з/посеред

Б. з/під, за/ради, з/проміж

В. за/для, з/попід, з/поза.

5. Слово, утворене поєднанням основ, вжито в реченні:

А. другому;

Б. четвертому;

В. восьмому.

6. Складним безсполучниковим є речення:

А. перше;

Б. друге;

В. п'яте.

7. Складносурядним є речення:

А. третє;

Б. четверте;

В. дев'яте.

8. Узагальнювальне слово вжито після однорідних членів у реченні:

А. другому;

Б. третьому;

В. четвертому.

9. Узагальнювальне слово вжито перед однорідними членами у реченні:

А. третьому;

Б. четвертому;

В. п'ятому.

10. Поясніть  значення слова покотьоло:

А. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини

Б. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра

В. Дерев'яна дитяча іграшка, що має форму обруча

6. Виписати з історичного роману Пантелеймона Куліша « Чорна рада» фрагмент тексту (7-10 речень), визначити вид і засоби міжфразового зв’язку в ньому.

27.04.2020.

5 - А клас.

Українська мова.

Тема: Пряма мова. Діалог.
             Тренувальні вправи.

1.  Пригадайте.

- То що ж називається прямою мовою?

- З яких частин складається речення з прямою мовою?

- Яке речення називається словами автора?

2.     Лінгвістична розповідь (усно).

—Розповісти про правила вживання розділових знаків за схемами.

1. «П, - а, - п».

2. «П», - а.

3. «П, - а. - П».

4. «П, - а: п».

5. А: «П».

6. «П?» - а.

7. «П!» - а.

3. Програмований диктант.

—Записати  речення відповідно до схем у такому порядку: 2 5 6 4 7 1.

1. «Нема України без верби і калини», — кажуть у народі.

2. На Вербному тижні били освяченими вербовими гілочками і примовляли:  «Не я  б'ю, верба  б'є, за тиждень — Великдень».

3.«Який кущ наймиліший для серця українця?» — можна почути
запитання.

4. Народ на це відповідає так: «Нема цвіту на всім світ­ку, як на тій калинці».

5. «Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину!» — співали козаки.

6. Восени дів­чата зривали ягоди калини і примовляли: «Поможи, калинонь­ко, бути в парі з миленьким».

7. «А ми тую червону калину піді­ймемо, — лунає пісня по всій нашій Батьківщині, —  а ми нашу славну Україну розвеселимо!»

3. Диктант-вікторина.

—З якої казки взяті речення? Запишіть, поясніть розділові знаки.

Зразок:

  Ідуть брати та й думають: "Коли б на доброго хазяїна натрапити!"      

                           ("Названий батько")

1) Пан аж розсердився Як це? Я такий розумний, а вона мої загадки

повідгадувала!

2)     Оце вже і втретє моя правда! сказав радісно дядько.

4. Вправа «Оживи слова».

—Поставте слова автора при прямій мові в усіх мож­ливих позиціях. Запишіть речення.

Слова автора: Український народ.

Пряма мова: «Гей у лузі червона калина похилилася,

                        Чогось наша славна Україна зажурилася...».

5. Диктант із коментуванням.

—Записати речення, розставляючи розділові знаки. Відгадати загадки.

1. Одне каже Влітку мені важко. Друге стогне Взимку мені тяжко. Третє співа Чи літо, чи зима, а мені різниці нема. (............). 

2. Одне каже Світай. Друге каже Не дай. Третє говорить А я живу й біжу і вдень, і вночі. (...............).

3. Хлопець Мартин по­хилився через тин.  Каже дівчина Гапка Яка в тебе шапка! А жовта китиця проти сонця світиться.  Як прилетять горобці, буде тобі, як вівці від сірого Вовка. Про кого промовка? (.............). 

4. Я кричу Як звуть тебе? А вона ягнятком Бе! Я лякаю Перейму! А вона те­лятком Му! Серджусь я Постій, лиха  А вона сміється Ха! (.......).

6. Складіть діалог за картинкою.

27.04.2020, 30.04.2020.

5 - А клас.

Українська література.

Тема: Максим Рильський. Основні відомості про поета.
         Уміння митця бачити красу рідної природи та створювати красу                    засобами поетичної мови.
         " Дощ", " Осінь - маляр із палітрою пишною...", 
            " Люби природу не як символ..."

І. Максим Тадейович Рильський

Дослідження - відновлення
Доповніть твердження ( письмово)
1. Максим Рильський народився________________в м._______________ в родині______________.
2. На становлення Максима Рильського як патріота своєї країни впливало спілкування з такими родинами українських діячів:____________________________________.
3. Після закінчення школи майбутній письменник вступив до_____________________ на_____________ факультет, але через два роки перейшов на__________________ .

ІІ. Виразне читання поезії " Дощ ( Благодатний, довгожданий...)"
Послухайте композицію Людвіга Бетховена " Мелодія дощу".
Який настрій цього твору? Чи співпадає він з настроєм поезії М. Рильського?

1. Чи сподобався вам вірш?
2. Які кольори ви побачили в поезії?
3. Як описує дощ Максим Рильський?
4. Чи постає дощ ліричним героєм?
5. Які епітети використовує автор для змалювання дощу?
6. Як ви розумієте рядок: " Відкривай гарячі груди, Мати земле!"?

- Уявіть себе кінорежисером. Вам слід відзняти пейзаж, змальований М. Рильським у творі. Тож, подумки проілюструйте вірш. Які барви наповнюють його?

ІІІ. Виразне читання поезії " Осінь - маляр із палітрою пишною..."
Прослухайте запис А. Вівальді " Осінь"
Яке враження передає  митець? Чи співпадає настрій музичного твору з картинами?

Прочитайте поезію, дайте відповіді на запитання.
1. Який настрій викликає у вас поезія?
2. Який художній засіб використовує автор у вірші найчастіше?
3. Як письменник ставиться до осені?
- Охарактеризуйте ліричного героя у вірші " Осінь - маляр із палітрою пишною..."

ІV. Виразне читання поезії " Люби природу не як символ..."
1. Який настрій викликав у вас цей вірш?
2. До кого звертається автор у поезії?
3. Чуму письменник закликає "бути сином для природи, а не естетом"?
4. Яка головна думка вірша?
- Поясніть вислів " Лише природа робить велике даром" ( письмово)

Вивчіть одну з поезій напам'ять.
Відео надішліть на Viber ( 0990476326)

24.04.2020.

7 - Б клас.
 Українська мова.

Тема: Правопис прислівникових сполук

     1. Розкажіть про прислівник, скориставшись хмаринкою ( усно):

2. Відеоурок .

Правопис прислівників.

3. Усвідомлення теоретичного матеріалу.

Написання прислівникових словосполучень.

1.Складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-пе́рше, по-дру́ге, по-тре́тє й т. д.

2.Неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби́-то, бу́дь-де, бу́дь-коли, бу́дь-куди, де-не́будь, де́сь-то, ка́зна-де, ка́зна-коли, коли́-будь, коли-не́будь, куди́-будь, куди-не́будь, та́к-то, хто́зна-як, як-не́будь.

3.Складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди́-годи́, десь-і́нде, десь-і́нколи, сяк-та́к та ін.

4.Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-бу́дь, віч-на́-віч,всього́-на́-всього, дале́ко-дале́ко, де-не-де́, коли́-не-коли́, ле́две-ле́две, ось-о́сь, пліч-о́-пліч, хоч-не-хо́ч, як-не-я́к.

5.Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників:

від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.

6. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником:

віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще.

7. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови:

абикуди, абияк, аніскільки, анітелень, анітрохи, анічичирк, аніяк; дедалі, деінде, деколи, декуди; чимало; щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця, щомога, щонайбільше, щонайдовше, щонайдужче, щонайкраще, щонайменше, щонайширше й т. д., щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини (але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що); якомога, якось і якось (з різними значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, якнайдовше.

 4.ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Розподільний диктант

Запишіть прислівники у три колонки відповідно до їх правопису:

1) разом, 2) через дефіс; 3) окремо.

Віч/на/віч, зо/зла, на/щастя, не/до/ладу, по/маленьку, в/осно­вному, на/відмінно, у/решті/решт, один/одним, більш/менш, де/далі, по/людське, одним/єдине, сяк/так, що/правда, не/до/вподоби, всього/на/всього, по/троху, без/кінця/краю, без/вісти, по/перше, у/двох, по/дідовому.

2. Запишіть правильно прислівники, вилучаючи скісну риску. Назвіть орфограму.

День/у/день, раз/по/раз, ніч/крізь/ніч, раз/від/разу, раз/за/разом, день/ при/дні, від/ранку/до/вечора, з/боку/на/бік, з/дня/на/день, з/роду/в/рід, з/кінця/в/кінець, один/по/одному, один/за/одним.

  

3.Лінгвістична гра «Знайди і запиши прислівник» .

Академік-фізик, по-сусідськи, альфа-промені, бозна-як, буро-зелені, будь-як, давним-давно, п’ять-шість, десь-колись, білий-білий, ходив-ходив, часто-густо, де-небудь, великий-превеликий, англо-український, де-небудь, якось-то, міні-футбол, по-твоєму.

4.Творче конструювання

Від прикметників утворити за зразком прислівники префіксально-суфіксальним способом. Пояснити правило правопису прислівників.

Зразок:батьківський – по-батьківському, по-батьківськи.

Дідівський, материнський, братський, богатирський, командирський, європейський, дитячий, іспанський, український,

Прислівники, утворені від виділених прикметників, увести в речення.

5.Пояснювальний диктант.

Списати, розкриваючи дужки. Визначте синтаксичну роль прислівників. Виділіть орфограму «Дефіс у прислівниках».

  Тяжко(важко) умирати у чужому краю. 

Без ворогів можна як(небудь) в світі прожити .

Вряди(годи) по верхів'ях дерев пролітав вітер. 

Почуття відчуженості хтозна(де) й поділося. 

Птахи затихали і сідали на м'які гніздечка, гріючи свої худенькі від роботи тільця                пахучим, ласкавим, (по)материнськи ніжним теплом розігрітої за день землі .

 Осінь – це життя, що гомонить (по)своєму примхливо ).

6. Спишіть уривок із вірша В. Сосюри. 

Підкресліть прислівники. 

Напишіть над ними розряд. Чи є серед них складні?

 Обгрунтуйте відповідь.

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки…

23.04.2020

9 - А клас

Українська мова

Тема: Види й засоби міжфразового зв`язку. 

1. Перегляньте відео.

2. Познайомтесь з теоретичним матеріалом підручника п. 35, стор. 124 - 126                                 

3. Виконайте вправу 3, стор. 126 ( усно); вправу з позначкою " домашнє завдання"                              на стор. 127 ( письмово)

4. Це цікаво.     Експрес - урок від Олександра Авраменка.                                                                    

                                  Про зайві слова.                                        

                                                                                                

23.04.2020.

9 - А клас.

Українська література.

Тема: Пантелеймон Куліш " Чорна рада".
Непросте життя та романтичні пригоди героїв.

1. Літературний диктант

Пояснити значення цих слів у житті та творчості Пантелеймона Куліша:

1. Кирило - Мефодіївське братство.....
2. " Кулішівка".....
3. Хуторянин....
4. " Досвітки",  " Позичена кобза", " Дзвін".....
5. 1663 рік....
6. Літопис Самовидця....
7. Вальтер Скотт....
8. Дорога...
9. Хмарище....
10. Ніжин...
11. Правобережжя....
12.Перший....роман.

2.Короткий сюжет.

3. Історична основа роману 

Звернімося до тексту Літопису Самовидця:

«Року 1663... Як вдарено в бубни на раду, Брюховецький ведлуг постанови, пішо військо припровадив к намету своєї сторони на ту раду. І Сомко не зо зволився; і сам, і усі козаки, при ньому будучії, яко люди достатнії, на конях добрих, шатно і при оружжю. як до войни...

І скоро тая рада стала, і боярин вийшов з намету і почав читати грамоту і указ його царського величества, не дано того скончити, ані слухаючи письма царського величества, зараз крик стався з усіх сторон о гетьманство... І на столець обоїх саджають.

А далі межи собою узялися битися, і бунчук Сомков зламали, заледве Сомко вирвався през намет царський  і допав коня. І кінная старшина, а інших позабивано до кілька чоловіка.

І так сторона Сомкова мусила уступати до табору свойого, а сторона Брюховецького на столець всадила Брюховецького, і гетьманом окрикнула, давши одному булаву і бунчук у руки».

Після смерті Богдана Хмельницького в Україні зав’язалася боротьба за гетьманську булаву. Претенденти, зокрема Іван Брю­ховецький та Павло Тетеря, дбали не про долю Ук­раїни, а про власну вигоду. До 1663 року гетьманом України був Юрій Хмельницький, а коли він зрікся гетьманства, у розколотій на дві частини Україні по­чався період анархії та чвар, який Микола Костомаров назвав добою Руїни. У козацькому Гетьманаті був обраний на початку 1663 року гетьманом Павло Тетеря, який перейняв булаву з рук Юрія Хмельницького, сина Богдана Хмельницького. Але владу Павла Тетері не визнало лівобережне козацтво: частково через те, що він дотримувався орієнтації на Річ Посполиту, частково через те, що в лівобережної старшини утворилося два угруповання, які почали боротися за владу.
На лівому березі Дніпра в 1663 році стар­шинська рада в Козельці гетьманом Лівобережної України обрала Якима Сомка. 

4.Робота з текстом:     

1)     «Зустріч на хуторі Хмарище»

 Ø            Чому Шрам із сином Петром завітали до Череваня?  

Ø            Якої громадянської позиції дотримувався Шрам? Чи такою ж була позиція Череваня?

Ø            Прочитайте уривок, у якому автор оцінює Череваня як суспільного діяча.

Ø            Прочитайте про джерела статків Череваня.

Ø            Які стосунки були між членами родини Череваня? 

2)     «Київ. Проща»

Ø             Як автор показує становище в Україні тієї доби?

Ø             Який висновок робить Шрам після розмови з міщанами?

Ø             Що вам відомо про історичну постать Барабаша? Чому автор згадує його?

3)     «Прибуття переяславського сотника»

Ø            Яку звістку приніс гонець?

Ø            Як змінюється настрій головних героїв?

Ø            Учень читає монолог Шрама.

Ø            Чому зажурився старий полковник?

Ø            Чи не передчасно? Чи не налаштовує це читача на трагічну розв’язку?

4)     «Хутір Гвинтовки»

Ø            На що вказують деталі інтер'єру та екстер'єру хати Гвинтовки?

Ø            Як ставиться Гвинтовка до своєї дружини? Чи можна виправдати його поведінку тим, що його дружина – полька.

Ø            Які засоби характеротворення героя переважають? Чому автор обрав саме їх?

Ø            Яка політична позиція Гвинтовки? Чи збігається вона з поглядами Шрама?

5)     «Ніжинська рада»

Ø            Які настрої панують у юрбі?

Ø            Які кольори переважають?

Ø            Зачитайте й проаналізуйте діалоги. Як мова характеризує героїв-опонентів?

6)                «Сомко у в'язниці. Можливість порятунку»

Ø      Чому, на вашу думку, саме Кирило Тур прагне звільнити Сомка? Як він це збирався зробити?

Ø      Визначте романтичні риси образу Якима Сомка в цьому епізоді.

Ø      Як представлена авторська позиція в образі Сомка?

5. Екранізація роману :
https://www.youtube.com/watch?v=7G5IWmNboFM